Хронікерс Київ

Інформаційний знак якості

Боярка, яку ми не знаємо: велика історія, недооцінений туризм і ветеранський простір нового типу. ВІДЕО

Боярка на Київщині — історія, туризм і спецпроєкт Hronikers Громади

Боярка розташована зовсім поруч із Києвом, однак досі залишається поза головними туристичними маршрутами столичного регіону. У новому випуску спецпроєкту «Hronikers | Громади» журналісти дослідили місто, де давня українська історія сусідить із ліцеєм, що веде свою історію з 1911 року, пам’яттю про фотожурналіста Макса Левіна та створеним ветеранами простором допомоги побратимам.

Боярка — місто з курортним минулим

Соснові та мішані ліси, складний рельєф і близькість до Києва свого часу зробили Боярку популярним місцем відпочинку та лікування.

Як розповіли у Боярському краєзнавчому музеї, наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття тут активно розвивалися дачі, санаторії, приватні будинки відпочинку та інша курортна інфраструктура.

До теми: Славутич — місто нових сенсів: від Чорнобиля до сучасних викликів | Спецпроєкт Hronikers «ГРОМАДИ»

З містом пов’язані й відомі представники української інтелігенції. За словами місцевих краєзнавців, тут бували Леся Українка та її мати.

Сьогодні місцеві називають серед цікавих маршрутів прогулянки лісами, джерело Срібне, Йосипівський ставок, Високий обрив та інші природні локації.

Ліцей 1911 року: будівля давно переросла свою проєктну потужність

Одна з найбільш незвичайних локацій Боярки — опорний заклад освіти «Боярський академічний ліцей ім. Євгена Коновальця».

Одна з найбільш незвичайних локацій Боярки — опорний заклад освіти «Боярський академічний ліцей ім. Євгена Коновальця».

Офіційна історія закладу починається у 1911 році.

За словами представників ліцею, будівлю свого часу розраховували приблизно на 220 дітей, тоді як нині тут навчається близько 650 учнів.

У закладі й досі збереглося пічне опалення. Працівники ліцею розповідають, що приміщення обігрівають дровами, а сама стара система опалення продовжує працювати й сьогодні.

Від Лесі Українки до Макса Левіна

Боярський краєзнавчий музей зберігає великий пласт історії міста та громади.

Окреме місце посідає пам’ять про українського фотожурналіста Макса Левіна, який народився у Боярці та загинув у 2022 році під час російського вторгнення.

Окреме місце посідає пам’ять про українського фотожурналіста Макса Левіна, який народився у Боярці та загинув у 2022 році під час російського вторгнення.

У музеї зберігаються матеріали, пов’язані з його життям і роботою.

Експозиції музею також розповідають про місцевих художників, музикантів та інших діячів культури, показуючи, наскільки насиченим було культурне життя невеликого міста біля столиці.

Простір, який створили ветерани

Інша частина сучасної Боярки — ветеранський рух.

У місті працює громадський простір ГО «Асоціація ветеранів “Плече побратима”».

Довідково: Програма розрахована на 2026–2027 роки

Київська обласна рада підтримала рішення про запуск нового для України пілотного проєкту »Плече побратима», спрямованого на практичну побутову підтримку ветеранів, родин загиблих захисників, полонених і зниклих безвісти, передає Хронікерс з посиланням на «Політарену».

Програма розрахована на 2026–2027 роки, а загальний обсяг її фінансування з обласного бюджету складає понад 460 мільйонів гривень, з яких 215,2 мільйона спрямують уже цього року.

 Як зазначив в.о. голови Київської облради Ярослав Добрянський, проєкт допоможе військовим та їхнім рідним упоратися з простими побутовими проблемами, які часто стають серйозним випробуванням у складних життєвих обставинах.

Як зазначив в.о. голови Київської облради Ярослав Добрянський, проєкт допоможе військовим та їхнім рідним упоратися з простими побутовими проблемами, які часто стають серйозним випробуванням у складних життєвих обставинах.

У межах ініціативи в громадах створять мобільні бригади на базі комунальних підприємств, де працевлаштують самих ветеранів. Вони виїжджатимуть на виклики після звернень громадян через ветеранські простори. Послуги включатимуть дрібний ремонт: заміну замків, лагодження меблів, електрики, сантехніки тощо.

«Першими громадами, де стартує “Плече побратима”, стануть Бровари, Бориспіль, Буча, Біла Церква та Ірпінь. Для роботи мобільних бригад вже закупили перші п’ять автомобілів, які найближчим часом розпочнуть виїзди до родин», – зазначається в матеріалі.

У разі успішної реалізації пілотного проєкту в цих п’яти містах, модель соціально-побутової допомоги планують масштабувати на всю територію Київської області.

Основна ідея — зробити для ветерана своєрідне «єдине вікно».

Сюди можна прийти не лише за консультацією. Тут ветерани спілкуються з побратимами, отримують психологічну підтримку, шукають можливості для навчання, перекваліфікації та працевлаштування.

За словами представників організації, з ними працює психолог, який має контракт із Міністерством у справах ветеранів.

Організація також проводить риболовлі, пікніки та інші спільні активності, намагаючись допомагати ветеранам повертатися до активного соціального життя.

Допомагають ветеранам — і не забувають про фронт

Учасники «Плеча побратима» продовжують підтримувати військових, які залишаються на передовій.

Волонтери організації, за їхніми словами, регулярно передають продукти, маскувальні сітки, павербанки та іншу необхідну допомогу.

До теми: Бородянка: як відновлюється громада — сюжет Hronikers

Також ветерани долучилися до відновлення місцевого реабілітаційного центру та співпрацюють із партнерами з інших громад і з-за кордону.

Історія як ресурс майбутнього

Самі краєзнавці називають серед головних ресурсів Боярки її ліси та історію.

Сьогодні до них додається ще один ресурс — активні місцеві спільноти.

Ветерани, волонтери, музейники, освітяни та молодь поступово формують новий образ Боярки — не просто міста поруч із Києвом, а окремої точки на туристичній, культурній та громадській карті столичного регіону.

🎥 Більше — у новому випуску спецпроєкту «Hronikers | Громади».