У Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Конституційна стійкість України в умовах війни: освіта, наука та європейське майбутнє», присвячена 30-й річниці Конституції України. Захід об’єднав представників органів державної влади, судової системи, наукової спільноти та освітян, які обговорили, як Конституція працює в умовах повномасштабної війни, як забезпечується захист прав людини та які конституційні зміни можуть знадобитися Україні після завершення воєнного стану.
У вітальному слові до учасників конференції в.о. ректора КНУ імені Тараса Шевченка Валерій Копійка наголосив:
«Для Шевченкового університету та його правничої школи питання конституційного розвитку держави, утвердження верховенства права та європейської інтеграції України завжди були й залишаються серед пріоритетів. Наш університет є одним із провідних центрів розвитку науки конституційного права в Україні. Ми особливо пишаємося тим, що представники університетської спільноти брали безпосередню участь у розробленні Конституції України, а сьогодні продовжують формувати правничу думку, готувати нове покоління фахівців і долучатися до вироблення рішень, від яких залежить майбутнє української держави».
«Україна дбає про дотримання прав і свобод людини під час війни»
Про це сказав уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець під час Міжнародної науково-практичної конференції “Конституційна стійкість України в умовах війни: освіта, наука та європейське майбутнє”, присвяченої 30-й річниці Конституції України.
Омбудсман зазначив, що одним із механізмів захисту прав людини є використання права на подання до КСУ.
"Ми щодня отримуємо тисячі звернень, використовуючи подання до Конституційного суду України для захисту прав людини. За час повномасштабної агресії наша інституція подала три конституційні подання. У 2026 році Конституційний суд ухвалив рішення, які повністю підтримали позицію Уповноваженого ВР України з прав людини", – сказав Лубінець.
Водночас Омбудсман наголосив, що наше головне завдання – “воюючи проти дракона, самим не перетворитися на дракона”.
Чутлива сфера захисту прав – ветерани
Україна – це перша країна у світі, яка почала реалізацію ветеранської політики ще під час бойових дій. Про це сказала Міністерка у справах ветеранів Наталія Калмикова.
Хорватія створила Фонд ветеранів аж через 10 років після завершення Хорватської війни 1991-1995.
Створено цифровий простір ветеранів Ветеран PRO, десять послуг можна отримати без паперової бюрократії.
"Майже 2 млн учасників бойових дій, ветеранів й ветеранок з інвалідністю внаслідок війни – це суспільний договір, написаний власною кров'ю. Вони продовжують виконувати Конституцію найповніше, захищаючи наше право бути українцями", – сказала Калмикова.
Рахункова палата завершила аудит ветеранів 2023 року. За словами голови Ольги Міщанської, в Україні оборонний сектор, правоохоронні органи перебувають у стані змін. Цифрова держава має здатність вирішувати недоліки та конкурувати.
Україна вчить Європу захищати права людини під час війни: що таке “воююча демократія”
Під час війни Верховний Суд може переглядати рішення Кабміну, міністерств, військових адміністрацій, аніж у мирний час.
"Стійке – не означає нерухоме. Конституція є живим інструментом і живим організмом. Що цікаво, саме в умовах збройного нападу на Україну вона виявляє свою справжню природу. За ці роки Велика Палата Верховного Суду розглядала справи, які ще донедавна вважалися немислимим у правовому полі: санкційні провадження, питання судового перегляду рішень виконавчої влади в умовах війни. Втім, шукають баланс між безпекою держави, її збереженням та гарантіями прав людини", – зазначив один з топових суддів країни Сергій Погрібний.
Конституція під час війни – це балансування КСУ між вірністю її цінностям і принципам та чесністю у реаліях війни.
Директор Інституту політичних та етнонаціональних досліджень Олег Рафальський наводить чотири особливості української воюючої демократії.
1. Конституційна сталість та тяглість.
2. Підтримання легітимності без виборів.
3. Обмеження прав проти збереження свобод (заборона проросійських партій, обмеження свободи пересування, певний контроль на медіапростором)
4. Продовження процесу євроінтеграції.
"Українська воююча демократія доводить, що Конституція – це цілком життєздатний механізм оборони. Український досвід формує нові глобальні стандарти, як країна може мобілізувати ресурси для тотальної війни, але залишатися вірною ідеям свободи", – зазначив Рафальський.
Що робити, коли через форс-мажор під час війни зникає вище керівництво країни, а діюча Конституція не дає чіткої відповіді
Водночас Україна потребує змін до Конституції після воєнного стану. Про це сказав Секретар Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко.
На думку народного депутата, питання одночасної відсутності президента України та голови Верховної Ради є однією з найбільш небезпечних конституційних прогалин у системі безперервності влади. Чинна Конституція дає відповідь лише на перший рівень кризи: якщо президент достроково припинив повноваження, його обов’язки виконує голова Верховної Ради.
Але вона не відповідає на другий рівень. Хто діє, якщо немає голови ВР? Під час воєнного стану ця прогалина набуває особливої ваги. Адже вибори не можуть бути проведені, а потреба у легітимному центрі ухвалення рішень є критичною.
"Після завершення воєнного стану потрібно внести зміни до Конституції та встановити чітку лінію президентського правонаступництва. Найбільш збалансованою видається модель, де першою чергою залишаються парламентські посадові особи – голова ВР, перший заступник. Лише після них має розглядатися прем'єрміністр як резервна ланка. Така модель збереже баланс влади, не допустить надмірної концентрації повноважень та водночас гарантуватиме безперервність державного управління", – зазначив Костенко.
Хто буде “зшивати” наше право
Спікер українського парламенту Руслан Стефанчук під час конференції відзначив важливість розвитку правничої науки та освіти в період, коли Україна реалізує свій європейський вибір, зазначивши, що за своїми цінностями країна історично є частиною європейського простору.
В Офісі президента вважають, що українські студенти-правники мають посилено вивчати європейське право. Саме їм доведеться “зшивати” екстремальне законодавство воєнного часу з європейськими стандартами.
"Членство України в ЄС потребуватиме тисячі фахівців, які однаково добре розуміють українське право та право Європейського Союзу. Юридична освіта має стати одним з ключових інструментів підготовки держави до повноцінної інтеграції в європейський правовий простір", – сказала заступник Керівника Офісу Президента України Ірина Мудра.
Важливо: Конституціоналізм воєнного часу не повинен ставати нормою. Після завершення воєнного стану повинна бути цілковито відновлена вся строгість конституційного контролю мирного часу.
Співорганізатор конференції Навчально – науковий інститут міжнародних відносин.